Останні події

Лариса Сарваш: Що змінить офіційний статус регіональних мов?

Підписання Закону «Про основи державної мовної політики» поки відкладено, але це питання до сих пір не знято. Відтак, наша країна продовжує перебувати під ризиком руйнації політичної свободи українців.

Під час перебування у наметовому містечку біля стін Закарпатської ОДА, яке було розгорнуто активістами УДАРу для захисту української мови, я, поряд з активістами мала змогу детально ознайомитися із мовним законом.

Чому я вважаю, що цей законопроект не тільки не регулюватиме мовну політику в Україні, а тільки ускладнить цей процес? Давайте разом подивимось, за що голосували парламентарі:

За абсолютну перевагу російської мови. Акцентую свою увагу саме на цій мові, бо примітно, що у проекті часто використовують фразу \"державна, російська та інші регіональні\". За попередніми даними самих авторів законопроекту, вона може стати регіональною одразу в 13 регіонах країни. Значна частина регіонів нашої країни отримає ще одну регіональну мову, яка використовуватиметься практично на тих самих правах, що й українська.

За хвилю протистоянь. Українська влада створює штучний розкол нації, виключно з власних егоїстичних мотивів, підґрунтям яких є осінні вибори до Верховної Ради. Гіпертрофована політизація питання російської мови не має нічого спільного із захистом прав громадян України і веде до національного протистояння. Російська мова не потребує державного захисту в Україні, адже не відноситься до зникаючих. Натомість, російській досі намагаються влаштувати привілейованість.

За відсутність української мови в парламенті. Відповідно до законопроекту, знання регіональної мови має бути обов\'язковою умовою для кандидатів у держслужбовці в тих адміністративно-територіальних одиницях, де такі мови будуть діяти, аналізує «Юрліга». Натомість українські депутати, які й раніше не особливо використовували українську мову в залі Верховної Ради, тепер зможуть нею не користуватися під час сесійних засідань, прикриваючись законом. Беру під сумнів, що українські парламентарі, поряд з російською, вживатимуть на засіданнях угорську, ромську або кримськотатарську мови.

Проти національної ідентичності. Державна мова покине освітнє та побутове життя нашої країни, українські кінотеатри та ЗМІ. Телекомпанії самостійно визначатимуть мову свого мовлення, мову преси диктуватимуть виключно власники видань. Документообіг вестиметься регіональними мовами. Причому, це стосується не тільки місцевої, але й загальнодержавної документації. Певно, це потребує введення до державних структур та органів місцевого самоврядування штату перекладачів.

Що стосується Закарпатської області, то в Ужгородському районі проживають представники близько 76 рiзних нацiональностей, серед яких багатозначно представлені українці, угорці, словаки, росіяни, роми та євреї.

У тутешніх національних меншин ніколи не виникало проблем із самореалізацією. Тут діють громадські та культурні організації, в ряді церков ведуться служби словацькою та угорською мовами, етнічні групи між собою обмінюються національною культурою та традиціями, а школярі мають можливість отримувати освіту мовами різних етнічних груп (угорською, словацькою чи, навіть, ромською). До речі, учні таких шкіл цього року зайняли призові місця на районних та обласних олімпіадах з української мови та літератури.

Ужгородський район територіально розміщений на кордоні з Угорщиною та Словаччиною, саме тому на мою думку, вивчення іноземних мов є важливим не тільки для представників національних меншин: знати якомога більше мов повинна прагнути кожна людина. А от державною мовою повинна бути виключно українська, бо мова являється потужною об’єднуючою силою.

Погоджуюся із словами Валерія Пацкана, Голови Закарпатської обласної організації Політичної партії «УДАР Віталія Кличка»: «Потрібно об’єднувати Схід і Захід і не допустити розколу нації. Це завдання сьогодні під силу тільки Віталію Кличку».

Сарваш Лариса

Директор Чабанівської ЗОШ І-ІІ ступенів

  23 Липня 2012 +Коментар | подобається